ЗАТВЕРДЖЕНО

В.о. Голови

Станично-Луганського районного суду

Луганської області

            О.М. ПОПОВА

17 грудня  2020 року

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку Станично-Луганського  районного суду Луганської області (далі – Правила) розроблено у відповідності до статті 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів України.

1.2. Правила визначають внутрішній трудовий розпорядок Станично-Луганського  районного суду Луганської області (далі – суд), режим його роботи, засади регулювання трудових відносин, умови  заохочення  працівників  за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни та запроваджуються з метою вдосконалення  організації праці, забезпеченні і зміцнення трудової і виконавської дисципліни,  забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи працівників, умов стимулювання, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов’язків.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. Недотримання або порушення зазначених правил є підставою для застосування передбаченої чинним законодавством відповідальності до винних. 

1.3. Правила є обов’язковими для всіх працівників суду.

Загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку, режим роботи, умови перебування державних службовців в суді та забезпечення раціонального використання їх робочого часу також окремо визначаються Правилами внутрішнього службового розпорядку Станично-Луганського  районного суду Луганської області, які затверджуються в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

1.4. Суд у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами Державної судової адміністрації, рішеннями органів суддівського самоврядування, актами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

1.5. Загальне керівництво судом здійснює голова суду або особа, яка виконує його обов’язки. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату суду або особа, яка виконує його обов’язки.

Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів  та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.

1.6. Дані Правила доводяться до відома працівників суду під розпис та оприлюднюються в приміщенні суду та на його веб-сайті. 

1.7. Усі питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються головою суду та керівником апарату суду або особами, які виконують їхні обов’язки, в межах наданих їм актами законодавства повноважень, а у випадках, передбаченим законодавством України, спільно або за погодженням з трудовим колективом.

1.8. Трудова дисципліна у суді ґрунтується на засадах чесного і сумлінного виконання працівниками своїх обов'язків, створення необхідних організаційних та економічних умов для високоефективної роботи, свідомого ставлення до неї, застосування методів переконання, виховання та заохочення за сумлінну працю.

ІІ. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

2.1.    Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України.

2.2.   Працівники суду реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору в установленому законом порядку.

Прийняття на роботу до суду здійснюється на підставі письмової заяви працівника.

2.3. Порядок призначення на посаду судді, переведення судді, звільнення судді з посади визначено Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

2.4. Голова суду (суддя, що виконує обов’язки голови суду), його заступник обираються на посади зборами суддів суду з числа його суддів.

Голова місцевого суду (суддя, що виконує обов’язки голови суду), його заступник можуть бути достроково звільнені з посади у встановленому порядку зборами суддів.

Звільнення з посади судді, припинення його повноважень як судді, а також закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду в суді, припиняє його повноваження на адміністративній посаді.

2.5.   Працівників апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади керівник апарату суду.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, приймаються на роботу у відповідності з вимогами Закону України «Про державну службу».

Керівника апарату суду, його заступника призначає на посаду за погодженням голови суду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області.

Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та  Положення про помічника судді, затвердженого Радою суддів України.

Прийняття на роботу та звільнення з роботи всіх інших категорій працівників здійснюється на загальних підставах відповідно до вимог законодавства про працю.

2.6.   Для укладення трудового договору працівник подає:

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру,

копії вказаних  вище документів.

Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, особи які зняті та виключені з числа військовозобов’язаних, а також громадяни призовного віку, які перебувають на військовому обліку, подають військовий квиток та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених вище документів, також подають документи, передбачені законодавством про державну службу.

Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які приймаються на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

2.7. Голова суду видає на підставі акту про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

2.8. Про початок виконання обов’язків голови суду, його заступника головою суду видається відповідний наказ в день обрання на відповідну адміністративну посаду.                                                                                 

2.9.  Прийом на роботу працівників апарату суду оформляється наказом керівника апарату, який оголошується працівнику під підпис. Днем початку виконання працівником своїх службових обов'язків є день, дата якого зазначена в наказі про призначення.

Трудовий договір вважається укладеним і в разі, якщо наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

2.10.   Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

2.11.  Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Встановлення випробування повинно бути  зазначено в наказі про прийняття на роботу.

При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим.

Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.     

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з уповноваженим представником трудового колективу  -   шести місяців.

При прийнятті на роботу працівників патронатної служби випробування не встановлюється.

2.12. Під час прийняття на роботу працівника  або  в разі переведення його в установленому порядку на посаду в суді адміністрація зобов’язана:

• роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці;
• ознайомити працівника під підпис з Правилами внутрішнього трудового розпорядку (державних службовців також – з Правилами внутрішнього службового розпорядку державних службовців Станично-Луганського районного суду Луганської області);
• ознайомити працівників апарату з посадовою інструкцією (функціональними обов’язками) під підпис;
• ознайомити працівника відповідно до посади з нормативними актами, що встановлюють правила етичної поведінки;
• ознайомити працівника з нормативними актами та внутрішніми актами суду, що регулюють порядок роботи з інформацією з обмеженим доступом (персональні дані, службова інформація, державна таємниця тощо) та у встановлених законодавством випадках відібрати у працівника письмові зобов’язання щодо захисту такої інформації;
• визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
• провести відповідні інструктажі з охорони праці, пожежної безпеки та цивільного захисту, інші передбачені законодавством інструктажі.

2.13.  Особам, які вперше стають до роботи, оформлюються трудові книжки, якщо вони не були оформлені за місцем навчання.

Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у головного спеціаліста з питань персоналу суду. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на головного спеціаліста з питань персоналу суду.

2.14.  Переведення працівників на іншу посаду в суді здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

2.15. Припинення трудового договору здійснюється лише на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством.

2.16.  Перед розірванням трудового договору працівник зобов'язаний повернути всі одержані ним матеріальні цінності та передати у встановленому порядку всі службові документи.

2.17.  Припинення трудового договору з працівником апарату суду оформлюється наказом керівника апарату суду або особи, яка виконує його обов’язки.

2.18.  В  день  звільнення  керівництво  суду зобов‘язане  видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення  та провести з ним остаточний розрахунок. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов’язковим  посиланням на відповідну норму закону.

2.19. Останнім робочим днем працівника, який звільняється,  є день його звільнення. В день звільнення працівник зобов’язаний звільнити своє робоче місце та передати у встановленому порядку засоби доступу до приміщень суду (ключі, електронні картки тощо). 

III. ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

3.1.  Судді мають права та обов’язки, визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3.2. Державні службовці апарату суду мають права та обов’язки, визначені Конституцією України та Законом України «Про державну службу».

3.3. Права та обов’язки працівників апарату на кожній конкретній посаді визначаються посадовими інструкціями (функціональними обов’язками).

3.4.  Крім того, працівники суду мають загальні права і обов’язки, передбачені Конституцією України, Законами України, міжнародними договорами згода, на які надана Верховною Радою України, іншими нормативно-правовими актами.

3.5.  Працівники  суду  мають право на:

• соціальний та правовий захист відповідно до свого статусу;
• повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе інших осіб;
• належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення;
• оплату праці залежно від займаної посади відповідно до законодавства;
• відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до законодавства;
• професійне навчання, підготовку та підвищення кваліфікації, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб суду та вимог чинного законодавства;
• участь у нарадах та інших заходах суду відповідно до посади та загальних зборах трудового колективу;
• отримання інформації та матеріалів, необхідних для виконання своїх обов'язків;
• внесення пропозиції з питань вдосконалення діяльності суду з  питань, віднесених до його компетенції;
• користування технічними засобами, мережею Інтернет, автоматизованою системою документообігу суду (відповідно до схеми функціональних обов’язків і прав користувачів автоматизованої системи документообігу суду) для виконання покладених завдань.

          Працівники суду зобов´язані:

• дотримуватися Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та інших нормативно-правових актів України;
• не допускати порушень прав і свобод людини і громадянина;
• діяти тільки в межах своїх повноважень;
• сумлінно виконувати свої посадові обов’язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;
• шанобливо ставитися до громадян і колег по роботі, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам і авторитету суду, як державного органу, і держави;
• ефективно та дбайливо використовувати обчислювальну, комп’ютерну та іншу оргтехніку, забезпечувати раціональне, ефективне і економне використання отриманих для роботи ресурсів, у тому числі матеріалів, електроенергії, води тощо;
• постійно підвищувати свій професійний рівень;
• забезпечувати збереження персональних даних осіб та інформації, що стали відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію з обмеженим доступом, яка відповідно до законодавства не підлягає розголошенню;
• дотримуватись правил внутрішнього трудового (службового) розпорядку, норм, правил і інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту, інших нормативних актів про охорону праці, що діють в суді, та зобов’язань щодо охорони праці, передбачених ко­лективним договором;
• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я людей які їх оточують у процесі виконання будь-яких робіт, під час пересування у службових приміщеннях та на території суду і поза їх межами у період виконання обов’язків;
• дотримуватися вимог щодо заборони куріння тютюнових виробів у приміщенні суду відповідно до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

 ІV. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИЦТВА СУДУ

4.1. Голова суду, його заступник, керівник апарату, його заступник зобов’язані:

• неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України про працю;
• створювати для працівників  суду умови, необхідні для ефективного виконання функціональних обов'язків, підвищення продуктивності праці;
• забезпечити здійснення  заходів, спрямованих на зміцнення трудової  і  виконавської  дисципліни,  дотримання   встановленого режиму праці та відпочинку;
• забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення державних службовців  та  інших  працівників  апарату суду за  результатами їх особистої роботи, раціональне витрачання фонду  оплати  праці  та фонду  матеріального  заохочення,  виплачувати  заробітну  плату в установлені терміни з наданням розрахункових листів відповідно  до статті 110 Кодексу законів про працю України;
• забезпечувати систематичне підвищення рівня  кваліфікації, економічних і правових знань працівників,  у тому числі за рахунок бюджетних коштів на підставі статті 201 Кодексу законів про працю України;
• під час прийняття на роботу роз’яснити працівникові його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;
• належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем, комп'ютерною та іншою оргтехнікою, необхідними для роботи матеріалами;
• затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;
• забезпечувати вимоги   охорони  праці, пожежної та техногенної  безпеки, цивільного захисту, санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;
• у випадках, передбачених  чинним  законодавством  України, своєчасно надавати пільги і компенсації з урахуванням умов праці, забезпечувати засобами індивідуального захисту
• вживати необхідних заходів з профілактики виробничого травматизму та захворювань, створювати необхідні соціально-побутові   умови в суді;
• уважно ставитися до потреб і запитів працівників, в межах своїх повноважень забезпечувати поліпшення їх житлових і соціально-побутових умов, сприяти організації оздоровлення та відпочинку  працівників;
• контролювати виконання працівниками вимог законодавства під час здійснення ними свої повноважень, правил внутрішнього трудового розпорядку, службового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
• постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати умови для підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;
• створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників.

4.2. Забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.

V. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЧАС ВІДПОЧИНКУ

5.1.  Робочий час - це встановлений законодавством відрізок календарного  часу, протягом якого працівник відповідно до цих Правил повинен виконувати свої посадові (службові) обов'язки.

5.2. Нормальна тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. Встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 Кодексу законів про працю України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Робочий час суду починається з 08.00 год. і закінчується о 17.00 год., у п’ятницю – о 15.45 год. 

Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 12.00 до 12.45 години.

Перерва не включається в робочий час.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи. 

5.3. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться лише у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом голови суду (керівника апарату суду) або рішенням зборів суддів.

Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до чинного законодавства.

Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи працівники суду зобов’язані за розпорядженням керівництва з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

5.4. Контроль присутності та відсутності на роботі працівників протягом робочого дня, облік їх робочого часу здійснюється керівниками структурних підрозділів – щодо працівників цих підрозділів, керівником апарату (заступником керівника апарату) суду – щодо помічників суддів та судових розпорядників. Облік робочого часу керівника апарату, заступника керівника апарату та суддів здійснюється головним спеціалістом з питань персоналу суду.

Облік робочого часу у суді здійснюється у табелі робочого часу та (за наявності) за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщення адміністративної будівлі суду (далі - система обліку робочого часу).

Вихід працівників апарату суду за межі території суду в робочий час зі службових (робочих) питань відбувається з відома їх безпосередніх керівників.

Про свою відсутність на роботі (хвороба, інша поважна причина) працівники суду повідомляють свого безпосереднього керівника (судді – голову суду) у письмовій формі або засобами електронного чи телефонного зв’язку, або іншим доступним способом.

5.5. Забороняється в робочий час відволікати працівників суду від їх безпосередньої роботи, залучати їх до проведення заходів, що безпосередньо не пов’язані з їх посадовими (службовими) обов’язками. 

5.6.  Працівникам надаються відпустки із збереженням місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до Закону України «Про відпустки» та Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу».

Щорічна основна відпустка працівникам надається тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Працівникам надаються також додаткові відпустки та інші види відпусток відповідно до чинного законодавства та Колективного договору Станично-Луганського районного суду.

5.7. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду – щодо суддів, та керівником апарату – щодо працівників апарату, на кожен  календарний  рік не пізніше 05 січня.

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду, особистих інтересів працівників та можливості  для їх відпочинку, пільг та гарантій у сфері відпусток окремим працівникам.

Графік доводиться до відома всіх працівників під особистий підпис.

За погодженням із головою суду (щодо суддів) або із безпосереднім керівником (щодо інших працівників суду) відпустка може бути надана працівнику поза межами строків, визначених у графіку відпусток, якщо це можливо без порушення нормальної діяльності суду (суддів, судового процесу, апарату суду чи його структурних підрозділів).

Відпустка також може бути перенесена на інший строк, ніж визначено у графіку, з ініціативи відповідно голови суду (щодо суддів) або керівника апарату (щодо інших працівників апарату), якщо надання відпустки у строки, визначені графіком, неможливе через загрозу порушення нормальної діяльності суду (суддів, судового процесу, апарату суду чи його структурних підрозділів).

Щорічну основну або додаткову відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна частина щорічної основної відпустки становитиме не менше 14 календарних днів. 

5.8. Надання відпусток здійснюється на підставі особистої письмової заяви працівника та оформляється наказом голови суду – щодо суддів, та наказом керівника апарату – щодо інших працівників.

Заява про відпустку працівника апарату погоджується його безпосереднім керівником (щодо того, що надання відпустки даному працівнику не призведе до порушення нормальної роботи підрозділу) та головним спеціалістом з питань персоналу суду  (щодо відповідності/невідповідності відпустки графіку відпусток).

У випадку тривалого невикористання працівником суду відпусток надання відпустки може бути здійснено без його заяви відповідно наказом голови суду або керівника апарату відповідно до затвердженого графіку.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. 

5.9.  У випадках і в порядку, визначених законодавством про державну службу, державні службовці можуть бути відкликані з відпустки.

Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки оплата його праці здійснюється з урахуванням тієї суми, що була нарахована як оплата невикористаної частини відпустки.

5.10. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням в порядку, визначеному законодавством.                                                                                                                                                                                                                                               

VI. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ

6.1. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі до працівників апарату суду можуть застосовуватись  такі види заохочень:

• оголошення подяки;
• преміювання;
• нагородження грамотою, почесною грамотою, відзначення подякою.

6.2.  Голова суду, заступник голови суду (суддя, що виконує його обов’язки), керівник апарату суду можуть вносити до органів судової, виконавчої влади та органів місцевого самоврядування подання щодо відзначення працівників, працівників апарату суду відомчими заохочувальними відзнаками.

За особливі заслуги працівники, працівники апарату суду можуть бути представлені до державних нагород та присвоєння почесних звань.

6.3.  Суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов'язаних із ризиком для життя.

6.4.  Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах  повноважень і за рахунок коштів держави. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

6.5.    Заохочення оголошуються в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників, працівників апарату суду у відповідності з правилами їх ведення.

VІІ. ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ В СУДІ. РЕЖИМ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ, ОБ’ЄКТИ І ПАРАМЕТРИ КОНТРОЛЮ.

7.1. В приміщенні суду ведеться (має проводитися) відеоспостереження. Відеоспостереження в суді ведеться постійно - цілодобово та щоденно. Відеоспостереження в суді допускає встановлення зовнішніх та внутрішніх камер.

7.2. Вся система відеоспостереження зводиться на південну сторону. Спостереження та контроль за допомогою програмного забезпечення здійснюється з усіх камер. Вся система за допомогою кабелю зводиться до пункту охорони суду і підключається до пристрою для запису (відеореєстратора) і виводиться на монітор. У відеореєстратор вставляється жорсткий диск, на який і проводиться запис з камер.

7.3. Доступ до записів системи відеоспостереження має виключно голова суду (суддя, що виконує обов’язки голови суду), керівник апарату та головний спеціаліст з інформаційних технологій.

7.4. Працівники служби судової охорони несуть персональну відповідальність за несанкціоноване розповсюдження відео матеріалів із системи відеоспостереження, встановленої в суді.

7.5. Про факт порушення пропускного режиму або виникнення надзвичайної ситуації працівник служби судової охорони (черговий по графіку) зобов’язаний повідомити керівництво суду (голову та керівника апарату суду).

7.6. Головний спеціаліст з інформаційних технологій для можливості встановлення особи порушника, достовірності факту порушення та відтворення послідовності подій забезпечує надання витягу із системи відеоспостереження орієнтовно за той проміжок часу, коли мало місце порушення або виникнення надзвичайної ситуації. Витяг для попереднього перегляду надається на розгляд голові суду (особі, що виконує обов’язки голови суду) та керівнику апарату суду.

7.7. Запис із системи відеоспостереження може бути наданий правоохоронним органам та іншим особам відповідно до чинного законодавства України.

7.8. У випадку несправності системи відеоспостереження, до відновлення її роботи, продовжується здійснення пропускного режиму та підтримання громадського порядку в суді з застосуванням інших форм і методів забезпечення пропускного режиму та підтримання громадського порядку на об’єктах, що охороняються Службою судової охорони.

VІІІ. ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРИ ВИКОНАННІ СИСТЕМ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ.

8.1. Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі – Закон) за сферою правового регулювання охоплює відносини пов’язані з обробкою персональних даних в системах відеоспостереження. Загальні та особливі вимоги щодо обробки персональних даних визначені в статтях 6 та 7 Закону.

8.2. У відповідності до вимог Закону персональні дані, отримані у ході роботи системи відеоспостереження, повинні бути точними, достовірними, у разі необхідності – оновлюватися. Склад та зміст персональних даних мають бути відповідними та не надмірними стосовно визначеної мети їх обробки.

8.3. Встановлення системи відеоспостереження в суді, є виправданою. Система відеоспостереження встановлюється в суді з метою запровадження заходів до забезпечення особистої безпеки суддів, працівників апарату та робітників суду, інших осіб, які перебувають в приміщенні суду, контролю доступу до приміщення і території суду, дотримання вимог громадського порядку відповідно до п.2 ст.29, підпункту 9 п.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

          XІ. Пропускний режим входу до адміністративного і службових приміщень, в яких розміщений Суд

9.1. Пропускний режим  входу  до адміністративного   і службових приміщень, в яких розміщений суд, регулюється  Правилами пропуску осіб до приміщення Станично-Луганського районного суду Луганської області, затвердженими наказом в.о. голови Станично-Луганського районного суду Луганської області від  07 грудня  2020 року № 4-ОД, погодженими 07 грудня 2020 року начальником Територіального управління Служби судової охорони в Луганській області (далі – Правила).

          Примірник Правил розміщується в приміщенні суду перед пунктом пропуску, на видному та доступному для відвідувачів місці.

9.2.  На вході до приміщення суду обладнується пункт пропуску з турнікетом (з ручними металошукачами, засобами відеонагляду та зв’язку та інших спеціальних технічних та інших засобів, призначених для виявлення заборонених для пронесення (провезення) речей.

Службовий вхід до приміщення суду обладнується пристроями контролю доступу, які є складовими автоматичної системи контролю та управління доступом.  

9.3.    Внесення матеріальних цінностей, обладнання, техніки в приміщення суду, а також винесення таких цінностей за межі суду здійснюється відповідно до порядку, встановленого головою суду. 

9.4. Контроль за здійсненням пропускного режиму покладається на начальника територіального управління (командира підрозділу охорони) Служби, що здійснюють охорону суду, а також на голову суду (суддю, що виконує обов’язки голови суду) та керівника апарату суду, які інформують начальника територіального управління (командира підрозділу охорони) Служби про порушення вимог Правил працівниками Служби судової охорони.

9.5. Працівники суду зобов’язані дотримуватись Правил.

9.6. Пропуск осіб до приміщення суду не може поєднуватися з діями, які завдають фізичних або моральних страждань особам внаслідок фізичного чи психологічного впливу або принижують їхню гідність.

X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

10.1. Підстави та порядок застосування дисциплінарної відповідальності до суддів визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

10.2. Підстави та порядок застосування дисциплінарної відповідальності державних службовців визначається Законом України «Про державну службу».

10.3. Підстави та порядок застосування дисциплінарної відповідальності інших працівників апарату суду визначається Кодексом законів про працю України.

За порушення трудової дисципліни до працівників апарату суду, які не є державними службовцями,  може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1)   догана; 

2)  звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату суду та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розпис.

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник,  стягнення може бути зняте до закінчення одного року, в порядку передбаченому чинним законодавством України.